Приватний інноваційний вищий навчальний заклад IV рівня акредитації в місті Дніпро, Україна. Якісна освіта, що відповідає міжнародним стандартам.
 

 
_

Профілактика захворювань

( джерело інформації: журнал "Медична сестра дошкільного закладу" який видається з підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України")

 

ПРОФІЛАКТИКА ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

 

Розпорядок дня
Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дити¬ни до застуди та грипу. Обов'язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, за¬нять з фізкультури тощо.
Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно піді¬браний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).
Збалансоване харчування
Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повно¬цінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексуда¬тивного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків — глобулінів}. Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.
Процедури загартування
Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища — коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активу¬вати захисні механізми організму. Найпоширенішими природними засобами загартування є свіже по¬вітря й вода.
Загартування повітрям
Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці ГРЗ за¬вдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких темпера¬тур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри змен¬шує ймовірність виникнення обморожень.
Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування ме¬ханізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.
Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 °С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднува¬ти з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі протягом 10 хвилин.
Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров'я дітей, створюва¬ти позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з викорис¬танням ігрових елементів.
Загартування водою
Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розти¬рання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 °С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижу¬ють на 1 °С, поки вона не досягне 28-30 °С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.
Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обли¬вання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води посту¬пово понижують з 34-37 °С до 22-23 °С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.
У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлек¬торною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліп¬шення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно посту¬пово знижувати від 35-36 °С до 18-20 °С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.
Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 °С, поступово її знижують до 18-28 °С, наприкінці процеду¬ри знову використовують теплу воду (36 °С).
Вживання фіточаїв
Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий пе¬ріод, коли збільшується загроза застудних захворювань.
Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фі¬точаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, змен¬шують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркуваль¬ної та протизапальної дії.
Разом із трав'яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входи¬ти витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.
Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.
Дихальна гімнастика
Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та ниж¬нє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.
 

( джерело інформації: журнал "Медична сестра дошкільного закладу" який видається з підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України")

 

 

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ГОСТРИХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ
 
Шановні батьки! Щоб уберегти ваші родини від таких поширених та небезпечних захворювань, як гострі кишкові інфекції (ГКІ), слід виховувати санітарно-гігієнічні навички у сім'ї та змалку привчати дітей до особистої гігієни.
Гострі кишкові інфекції — це група гострих інфекційних хвороб, що характеризуються ураженням шлунково-кишкового тракту з порушенням водно-мінерального обміну, загальною інтоксикацією.
Щоб уникнути ГКІ, після прогулянки, перед приготуванням їжі, у процесі готування та перед їдою слід ретельно мити руки з милом.
Слід регулярно підстригати нігті собі і дитині. Довгі нігті, а також прикраси на руках знижують ефективність миття рук. Це особливо важливо для профілактики ГКІ у дітей раннього віку, до організму яких збудники інфекцій найчастіше потрапляють саме контактно-побутовим шляхом.
Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче пальці чи слинить їх, варто відучити її від таких шкідливих звичок.
Для новонароджених та немовлят найнадійнішим способом профілактики ГКІ є грудне вигодовування. Якщо дитину годують штучними сумішами, їх слід готувати безпосередньо перед їдою та у жодному разі не зберігати до наступного годування.
Не варто вживати продукти сумнівної якості. Купуючи продукти на ринку, слід звертати увагу на умови їх зберігання. Особливо небезпечними є продукти, куплені у місцях стихійної торгівлі.
Ліпше вживати пастеризовані молочні продукти. Не слід вживати сире мо-локо та кисле молоко, приготоване у домашніх умовах.
Для приготування страв та напоїв слід використовувати лише свіжі, неушкоджені та ретельно очищені продукти, чистий посуд тощо. Наприклад, приготований сік слід вживати одразу та не зберігати до наступного годування.
Особливу увагу слід приділяти безпеці продуктів харчування, адже чимало з них ми вживаємо сирими. Перед вживанням сирих овочів, фруктів і ягід слід ретельно вимити їх проточною питною водою, а потім обдати окропом.
Готуючи їжу, варто пам'ятати, що сирі продукти, зокрема птиця, м'ясо, риба, молоко тощо, часто заражені збудниками ГКІ. Запорукою їх знищення є ретельне кулінарне оброблення — температура продукту під час оброблення має становити 100 °С. Заморожені м'ясо, риба, птиця мають повністю відтанути перед кулінарним обробленням.
Готові страви бажано вживати одразу після приготування. Страви кімнатної температури, які до того ж зберігаються без дотримання належних умов, є ідеальним середовищем для розмноження мікроорганізмів.
Якщо ви готуєте із запасом чи у вас залишилася частина страви, слід пам'ятати, що готові страви мають зберігатися або гарячими (при температурі приблизно 60 °С чи вище), або холодними (при температурі приблизно 10 °С чи нижче). Це вкрай важливо, якщо ви плануєте зберігати страву 4-5 годин або більше.
Не варто водночас зберігати у холодильнику багато теплих страв, оскільки це уповільнює їх охолодження. Якщо всередині готової страви довго зберігається тепло (температура вище 10 °С), мікроорганізми виживають і швидко розмножуються, що може зашкодити вашому здоров'ю та здоров'ю дитини.
Розігрівати заздалегідь приготовані страви варто при температурі не нижче 100 °С. Це надійний спосіб уберегтися від мікроорганізмів, які могли розмножу-ватися в їжі у процесі її зберігання (правильне зберігання готових страв пригнічує розмноження хвороботворних мікроорганізмів, але не знищує їх повністю).
Не слід зберігати готові страви поряд із сирими продуктами, щоб уникнути небезпеки перехресного зараження. Збудники ГКІ, які містяться у сирих продуктах, можуть потрапити на готові страви при безпосередньому контакті. Таке перехрес¬не зараження називають видимим. Також розрізняють приховане перехресне зараження, коли збудники ГКІ потрапляють на готові страви через кухонне приладдя, поверхні тощо.
Якщо на ваших руках є порізи чи дрібні рани, їх слід забинтувати чи заклеїти бактерицидним пластиром, перш ніж готувати їжу.
Зберігати продукти харчування слід якомога далі від хатніх тварин, оскільки вони також можуть бути джерелом збудників інфекцій. Для надійнішого захисту зберігайте продукти в ємностях, які щільно закриваються.
Слід завжди зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.
Варто пам'ятати про чистоту на кухні. На поверхнях для приготування їжі не має бути бруду, пилу, плям. Рушники для витирання та миття посуду слід щодня змінювати.
Для пиття та приготування їжі слід використовувати воду тільки гарантованої якості. Якщо у вас є сумніви щодо її характеристик, ліпше додатково прокип'ятити воду, аби попередити ризик зараження.
 

( джерело інформації: журнал "Медична сестра дошкільного закладу" який видається з підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України")